Про нашу рідну школу

 

Про нашу рідну школу




            Старожили села Балтазарівка пам’ятають школу з 1936 року. Вона була розташована біля старого будинку, де в даний час проживає настоятель Української Православної церкви Святого Миколая. Це приміщення не збереглося. На той час вчителювала Олександра Петрівна Чорна. Школа була малокомплектна, кількість учнів досягала 10 чоловік. В той час існував нульовий клас, до якого приймали з 7 років , а до першого класу дiти йшли з 8 рокiв. Нульовий клас існував в селищi Чаплинка ,а в Балтазарiвцi навчання починалось з першого класу.

Школярі того часу привчалися до суспiльно-корисної праці. Їхнім обов’язком було два рази на рік прибирати територію села. За сумлінну працю діти отримували подяку, інколи їх пригощали цукерками. 

         Серпень 1941 року. В примiщеннi школи розташувалось хiрургiчне вiддiлення військового госпіталю. Тому 1 вересня 1941 року шкільні двері для дітей були зачинені.

        30 жовтня 1943 року Балтазарівка була звільнена радянськими солдатами. Почалися героїчні роки перебудови. Лише в 1946 році шкільний дзвоник покликав дітей за парти.

Районний відділ освіти направляє в школу молоду вчительку – Терлецьку Зінаїду Григорівну. Терлецька З.Г. народилась у 1923 роцi у селi Преображенка Чаплинського району в селянсъкiй сім’ї. Закiнчила педучилище. В роки вiйни примусово була вiдправлена в Нiмеччину. Пiсля визволення повернулась додому. Працювала учителем у селах Балтазарiвка, Рачiвка.

Вчителька добре розуміла, що тільки живий приклад виховує дитину. Вона була наставником, людиною, вiд якої діти брали знання і уміння. Створювала на уроках «ситуацію успіху», викликала у дітей потребу самостійно знаходити вiдповiді на запитання.

            Разом з Зiнаїдою Григорiвною в малокомплектній школі працювала позаштатною піонервожатою Звонарьова Ганна Федорiвна (Савіцька).

У 50-х роках в школi почала працювати Сорокер Катерина Сидорівна. Вона народилась у 1911 роцi. Брала участь у ліквідацiї неграмотностi.

В 1932 роцi була направлена на навчання до Бериславського педучилища. Пiсля закiнчення навчання працювала в школах Чаплинського району. Нагороджена медалями «За доблесну працю», «За довголiтню добросовiсну працю».

         В 1956 роцi в школу прибуває Маринець Валентина Михайлівна (Ковшеніна). Ковшеніна В.М. — вчитель початкових класiв. За роки своєї дiяльностi стала справжнiм майстром педагогiчної працi. Вона вела школу передового досвiду для вчителів початкових класiв району, проводила цiкаву і змiстовну роботу з класом, була керiвником гуртка технiчного моделювання. Під її керiвництвом гурткiвцi займали призовi мiсця на районних олiмпiадах з технiчного моделювання. Валентина Михайлівна була керiвником методичного об’єднання вчителів початкових класів школи, чудово співала, брала активну участь у художній самодіяльності. За сумлiнну працю їй присвоєно звання «Старший вчитель».

У 50-х роках школа поступово стала семирічною. Кількiсть вчителів почала збільшуватись. В школу були направленi вчителі Качуровська Емілія Iванівна, Дубинська (Половинська) Зінаїда Яківна.

       З 1958 по 1968 рiк директором школи був Левашов Михайло Миколайович.

В 1965 році було прибудовано нове приміщення 8-рiчної школи.

З 1968 року школу очолила Качуровська Емілія Іванівна.

Особливого розквіту навчальний заклад досяг за часів керівництва Качуровської Емілії Іванівни. Школу реорганізовано в середню (1979 рік), вона стала опорно-показовою. В цей час було згуртовано сильний педагогiчний колектив. Слава про директора та вчителів школи лунала за межами району. Учителi району приїжджали вивчати досвiд вчителів школи Половинської Зінаїди Яківни, яка за плідну та результативну роботу була нагороджена медаллю А.С.Макаренка та Буги Антоніни Миколаївни.

       Буга Антоніна Миколаївна працювала у школi з 1974 року учителем хімії. Переїхала з Хмельницької області. Талановитий, творчий педагог. Їй притаманна особистiсно усвiдомлена свобода органiзацiї педагогiчної дiяльностi не за показом, а за внутрiшнiм бажанням і мотивом. Вона вмiла брати на себе вiдповiдальнiсть у виявленнi і вирiшеннi важливих педагогiчних проблем, здатнiсть обiгнати себе вчорашню, заглянути у майбутнє, вiдiшукати новi творчi повороти і педагогiчнi знахiдки. Вона бачила дитину не тільки такою, якою вона є, а й якою може стати за сприятливих для її розвитку умов, вміла вселити в кожну дитину вiру у власнi сили. Основним своїм завданням вважала не « донести», «пояснити» і«показати» учням , а організувати спільний пошук розв’язання завдання, вирішення проблеми. Була вчителем першої категорії, їй присвоєно звання «старший вчитель», звання «Заслужений Учитель України».

З 1981 року по 1986 рiк школу очолювала Слободяник Людмила Iванiвна - учитель історiї.

Потiм школою керували Ренкас  Алла  Василiвна (з 1986 року по 1989 рік),  Сiнаєвський Вiктор Дмитрович (з 1989 року по 1998 рік).

З 1998 по 2009 р директором школи працювала Качуровська Олександра Петрівна.

З 2009 року  по 2011 рік школу очолювала Фисина Лілія Володимирівна.

З 2011 року і по сьогодні школу очолює Саркісов Валерій Володимирович.

В даний час в школі працюють педагоги – майстри своєї справи, які душею переживають за підростаюче покоління.

 

 



Создан 03 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Погода в Україні Погода в Україні Погода в Украине